24 лютого мені зателефонувала внучка і сказала, що розпочалася війна. Я не могла цього усвідомити. У нас неподалік - нафтобаза. Як у неї влучили, то хата ходором ходила. Росіяни відразу почали бомбити нафтобази. Потім я пригадую, як була у Балагані на подвір'ї, і летіли три ракети: одна над Балаганом, інша - над дорогою, яка веде до школи, і третя - через ділянку від нас. А потім нам сказали, що у Кременчузі розбили торговий центр. 

У нас неподалік були влучання. Ми ховалися, у підвал бігли. Мій чоловік поїхав у Нікополь, а якраз почалася тривога і був обстріл біля райлікарні, він не знав куди бігти і де заховатися. Неприємності великі.

Гуманітарну допомогу ми отримуємо, дякуємо вам велике. 

У моєї свахи помер батько, і вона щойно переоформила на себе дім, аж було влучання: у будинку повилітали шибки, трубу перебило і зруйнувало хату сусідів. 

Сподіваюсь, що війна закінчиться незабаром.