Я з Донецької області, з міста Дружківки. Це недалеко від Краматорська та Бахмута, тому нам усе чутно. До війни я працювала держслужбовцем. Маю чоловіка, сина. Все було нормально. У тих, хто працював, усе було добре. Було прекрасне, мирне життя. 

Від нас Краматорськ десь кілометрів за 18, не більше. Там був аеродром, і орки його обстріляли. Це було жахливо. Всі прокинулися, відчули шок, страх. Зрозуміли, що росіяни дійсно пішли на нас війною. Я переживала за онуку, за Україну, за наші святині. Ми - сім’я патріотів, тому нам було дуже боляче. Наше місто невелике, тисяч 60 мешканців. Зараз, звісно, набагато менше. Коли відбувалися обстріли, мені було дуже тяжко. 

У березні 2022 року обстріляли церкву. У нас взагалі в місті 6 церков, і з них одна – Київського патріархату. Саме цю церкву розбомбили. Тому служби там тепер не ведуться.

Зараз зима, то морально мені важче. А влітку я якимись справами зайнята. Постійно на городі. І всі негаразди повз проходять. От взимку складно. Але надіємося, слідкуємо за новинами. Сподіваємося на перемогу нашої рідної України. 

Ми живемо на Сході. Тут особливий контингент. Люди різні. За час війни з багатьма знайомими й навіть із родичами припинили спілкування. Опинилися на різних берегах, так би мовити. А водночас поряд з’явилися порядні люди, патріоти. Багато людей відійшло, але прийшли нові, з якими приємно спілкуватись. 

Хоч Росія і говорить, що ми брати, але ні: у нас різний менталітет, ми абсолютно різні. У нас народ працелюбний, добрий, щедрий, а вони - завойовники, якщо подивитися на історію. Мені дуже подобається вислів, який я нещодавно почула: «Как жаль, что мы так далеки Бога и так близки к России». 

Дай Боже, щоб усе це скоріше закінчилось. Надія на Бога, на наш народ, на захисників і захисниць. Хочеться, щоб країна почала оживати, відбудовуватися, щоб почали вертатися люди. Але ті люди, яким потрібна Україна. Багато виїхало непотребу. Нехай і не вертаються. Хочеться, щоб наша влада ставала на демократичні рейки.  

Мрію про мир. Звичайно, треба буде дуже довго відбудовуватись, на це буде потрібно чимало коштів, але світ нам допоможе. Хочеться, щоб дітям і онукам дісталось мирне життя, і ніколи війна не повернулася на нашу землю.