«У нас немає жодної квартири непошкодженої у Вугледарі», – розповідає про рідне місто переселенка Наталія Федорчук. Її діти поїхали від війни до Івано-Франківська, а вона перебралася до Запоріжжя.

У Вугледарі, після безперервного обстрілу, було багато загиблих з цивільного населення. Вбиті буквально лежали на дорогах і їх не було кому прибирати. Люди гинули навіть у черзі за гуманітарною допомогою.

Жінка до останнього моменту не хотіла їхати зі свого будинку. Її літня мати боялася евакуюватися. Наталя допомагала людям, які не виїхали з міста – носила воду, привозила продукти та ліки.

У населеному пункті немає води, ні світла, ні газу. Але у жінки теплиться надія, що після перемоги можна буде повернутись і відновлювати рідний Вугледар.

Коли вбиті люди лежали на дорогах, тоді ми зрозуміли, що треба їхати