Горнік Ангеліна, 11 клас, Опорний заклад освіти "Кортеліський ліцей імені Василя Корнелюка Ратнівської селищної ради"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Дордюк Дарія Сергіївна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

"Ми б'ємось за те, чому нема ціни в усьому світі, – за Батьківщину", - Олександр Довженко.

Кожна людина живе у цьому світі,  плекаючи якусь мрію в своєму серці. Мрії змушують нас творити, розвиватись, рухатись далі. Кажуть, вони дають людині крила, і з цим твердженням я повністю погоджуюсь. Знаєте, коли ти дівчина-підліток і тобі здають питання про що ти мрієш, то на перший погляд відповідь, здається, зовсім простою і немудрою. Це, наприклад, новий телефон, одяг, прикраси та інше….

Проте, коли ти український підліток, то мрія в тебе лише одна - мир у нашій державі. Війна - це ніч без світанку, коли, здається, що темрява ніколи не закінчиться. І ця темрява огортає Україну вже третій рік.

Скільки страждань ввібрала в себе моя земля за цей період? Скільки було пролито материнських сліз, скільки скалічених долей, скільки вже навіки втрачених життів? Болить... Як же болить душа і щемить серце, коли в новинах ти бачиш, що "на щиті" везуть майже твого однолітка. А в нього теж були свої мрії, плани, цілі... Так чому він лежить в сирій землі, поки на "великій росєї" підлітки живуть і радіють життю? Скільки себе пам'ятає моя ненька-Україна, стільки вона вимушена боротись за свою свободу, волю та незалежність.

Я мрію бачити Україну сильною, вільною та щасливою. Щоб люди не змушені були тікати зі своїх рідних домівок через обстріли, щоб солдати повернулися до своїх сімей, обійняли своїх рідних і більше ніколи не брали до рук зброю.

Я мрію про день, коли всі ми вийдемо на вулиці з українськими прапорами, не боячись вибухів, коли замість сирен звучатиме сміх, а небо буде чистим – без ракет і дронів. Ще настане той день, коли Україна буде квітнути, а люди житимуть у спокої та безпеці. Ця мрія не тільки моя – це мрія мільйонів українців. І я вірю, що вона обов’язково здійсниться.