Мені 60 років, я з села Лимани Миколаївської області. Працював, сім’я є. 

Почали літати ракети о п’ятій ранку, і обстріли посилювались. Я періодично виїжджав до сестри. Коли сильно почали стріляти в середині березня, то я виїхав.

Один дім повністю з землею зрівняли, інший дім розбили - треба ремонтувати.

У мене все було. Нам надавали багато гуманітарної допомоги, тож всім дякуємо.

Мій син на війні, ми весь час за нього переживаємо. Донька в іншому місті живе.

Мені зараз головне, щоб війна закінчилася і син живий повернувся додому.