«Я не вірила, що росіяни можуть піти на нас такою масштабною війною», - каже Валентина Філіпченко із Гуляйполя. Коли у місті почалися військові дії, пенсіонерка готувала та возила їжу нашим захисникам. Не стримуючи сліз, жінка розповідає, скільки горя принесли в Україну російські окупанти.
Їй із літнім чоловіком доводилося ховатися від обстрілів у підвалі. А коли у чоловіка через перенесені потрясіння почалися проблеми із серцем, то пенсіонери змушені були евакуюватися до Запоріжжя.
Зважитися залишити рідну оселю для Валентини Миколаївни було дуже складно. Каже, що якби там не стріляли, то вона готова була пішки туди йти, і жити там без електрики та води, зате в рідних стінах.
.png "Імена")
