Мені 70 років, чоловіку - 74. Живемо вдвох у селі на Миколаївщині. Коли Каховку росіяни підірвали, нас затопило: і город і будинок. 

Танки йшли на Снігурівку по сусідньому селу. Ми їх бачили, вони вже 24 лютого йшли. Три дня колони йшли на Снігурівку. 16 березня сильно стріляли біля села, полихало все небо, ну а потім нас окупували.

Світла не було вісім місяців. Потім дали на місяць і знову на три місяці відключили. Ну газ у нас в балонах, то газ був.

Коли рашисти ходили по хатах з автоматами своїми - ото було страшно. Забирали у людей машини і все. До нас приходили, але наша машина їм не підійшла, бо вона на бензині і низької посадки. 

Ми не виїжджали. У нас є дві козочки, ми не могли їх залишити. З проблемами стараємося справлятися. Бо тиск високий, воно все дало по здоров’ю.

Хотілось би миру, щоб в майбутньому жити в мирі.