До війни працювала продавцем, у мене 44 роки стажу. Найстрашніше вже пройшло. Я не хочу навіть згадувати, що нам довелося пережити. Тут таке було, що страх. У будинку полопалися стіни, вилетіли вікна.

Спочатку ми ховалися в підвалі. Поруч стоїть порожній будинок з великим підвалом. Нас сиділо там вісім осіб. Але після того, як почули, що в підвалі загинули люди, ми не стали туди ходити.

Спасибі Фонду Ріната Ахметова, ми отримували продуктові набори. Це нам добре допомагало.

Мрію про спокійне життя, більше ні про що.