Георгій Володимирович дізнався про війну на роботі. Коли жити стало нестерпно, виїхав автобусом разом з іншими людьми

Я жив у Пологах, працював у школі. Вийшов на роботу і почув, що війна. Діти тоді не вчилися, бо був ковід.

Усім складно було, я навіть не хочу про це говорити. Обстріли міста – то таке… Коли стало нестерпно, тоді ми ледь виїхали.

Виїжджали в автобусі з людьми. Тоді обстрілів не було.

Що з нашим будинком зараз, ми не знаємо: інформації ніякої немає.

Неприємно покидати свій дім. У мене був приватний будинок, ми тримали собачку - віддали його сусідці, яка залишилася. У неї не було нікого, вона забрала. Зараз ми орендуємо кімнату, куток, там і проживаю. Несолодко, звісно.