Мені 46 років. У мене є двоє дітей. Дружина мала онкологічне захворювання. Коли почалася війна, її стан погіршився. 14 березня вона померла. 

Про початок війни я дізнався з телебачення. Потім побачив, як ракети літали. Дуже прикро, що багато людей гине. Зруйновані будівлі відбудуємо, а життя не повернути.

Я з дітьми і зі своїми батьками переїхав у Березанку. Ми мешкаємо в будинку, в якому жив батько моєї дружини. Я працюю. Отримуємо гуманітарну допомогу. Нам усього вистачає.  

Війна скінчиться тоді, коли ми звільнимо всі окуповані території. Я бачу своє майбутнє у квітучій Україні серед люблячих людей. У нас все буде добре.