Мене звати Анастасія, мені 10. Наша сім'я - це мама, тато, братик, бабуся та дідусь, ми дуже любимо один одного та завжди разом, тому коли почалася війна, ми не покинули один одного, та залишилися разом у своєму місті та своєму будинку, в Харкові.

Багато моїх друзів поїхало і спілкуємося ми тільки онлайн, моя хресна теж не поряд, її дуже мені не вистачає, моя будівля трошки постраждала, алє все виправили.

Хочу попросити Миру для нашої країни, щоб все стало як і раніше, щоб я могла ходити до школи та гуляти у парку, щоб не було ніколи чутно сирен.