Мені 65 років. Я жила з чоловіком у місті Охтирка Сумської області. Він працював у військовій частині. Коли почалася війна, дуже нервував, через що у нього трапився інфаркт. Він помер. 

У перший день війни діти пропонували виїхати, однак я не могла залишити чоловіка. Він працював до останнього. Під час обстрілів я сиділа в підвалі з донькою та іншими мешканцями будинку. Майже не спали. Поверталися додому, лише щоб перекусити. Дев’ятого березня син вивіз нас у село Пристайлове Сумського району. 

Мене шокували обстріли. Одного разу літак летів так низько, що було видно льотчика. Він пролетів прямо над нашим будинком і попрямував до військової частини. Там скидав бомби. 

Ми отримали продуктові набори від Фонду Ріната Ахметова, за що дуже вдячні. Також дякуємо людям, які допомагали нам у селі. 

Хочеться, щоб швидше закінчилася війна. Мріємо повернутися додому. Оскільки залишилася одна, то буду жити з сином.