Я жила і працювала в місті Пологи, я на підприємстві прибирала місто.

24 лютого ми тільки на роботу прийшли, як вже сказали, що війна почалася.

Сирени були, страшно, тривожність була. Шокувало те, що стріляли, що ракети літали. Це все дуже страшно.

Як вже руські заходили в Пологи, тоді ми і вирішили виїжджати. Звісно, був страх за себе, за дітей, за онуків. Окупанти стріляли - нам дуже страшно було.

Всі ці переживання впливають на психіку. Я стараюсь стримуватися, не нервувати, але другий раз все одно все в голові.

Нас війна усіх об’єднала. Ми стали більше спілкуватися з родичами.

Хочу, щоб війна закінчилась швидше, щоб ми могли жити мирно. Щоб всі люди повернулися в свої домівки, щоб ми жили мирно.