«Ніч, коли над нами пролітали снаряди та вибухали на сусідній вулиці. Це було найстрашніше», - так розповідає про жахіття війни Каріна Шевченко. У липні 14-го прийшло усвідомлення того, що війна — це не новини по телевізору, а поряд. Жінка згадує, які сильні були обстріли, гучні звуки техніки та розриви снарядів. Їй доводилося ховатися з маленькою дитиною на руках.

Зараз Каріна живе у постійному страху за себе та свою родину. Постійно носить із собою паспорт та документи на дитину. Жінка сподівається на краще і мріє про хороше, мирне життя для своєї сім'ї.