Алла Опанасівна під час воєнних дій нікуди не йшла зі своєї домівки. До війни було хороше життя, потім вона втратила сина і близьких людей. Жінка розповідає, як мирні мешканці зі страхом переживали обстріли та ховалися у підвалах. Вона мріє забути цю війну.