24 лютого о 2-й годині ночі Аліна в чудовому настрої зустрічала свого чоловіка та батька з Києва, вони у неї військові, мама приїхала з Куйбишева до них в Запоріжжя, зібралася вся родина. О 5 ранку війна! Чоловік Аліни та батько одразу відбули у частину, сама дівчина з мамою поїхали за бабусею до Більмака, звідти вже повернутися одразу не змогли, колона російської військової техніки попрямувала у бік селища. Коли захоплювали Більмак, було дуже страшно: вибухи, крики, вночі спускалися до підвалу, було страшно спати, закрилися лікарні, аптеки, у черзі за хлібом стояли по 4 години. Один із таких днів став вирішальним для Аліни: «Я стояла в черзі за пенсією бабусі з 5 ранку… зайшли російські військові та почали вимагати сигарети, постачання давно в місті не було, всі мовчали, тоді вони почали стріляти в підлогу, крик, сльози, хтось дав цигарки, вони пішли». Жінки виїхали, зараз у них усе гаразд, тільки переживають за своїх чоловіків, але вірять, що вони скоро повернуться додому з перемогою!