«Були часи, коли на нашу сім'ю мені доводилося ділити 300 г борошна та одне яйце. Росіяни не давали гуманітарну допомогу тим, хто відмовлявся брати їхній паспорт», - такі спогади залишилися у Юлії Стельмах про життя в окупації. Виїхати було проблематично – грошей, які просили перевізники, у неї не було. Одну з гуманітарних колон росіяни розстріляли.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: