«І шибки тремтіли, і посуд весь торохтів», - так згадує про бойові дії Ольга Прокопенко. Жінка проживає недалеко від непідконтрольного Майорська, і дуже добре пам'ятає той день, коли підірвали міст. Каже, що все так тремтіло, що люди думали про землетрус. Снаряди постійно літали над їхнім будинком, і переносити це було дуже важко. Під час обстрілів, у будинку пенсіонерки, тривалий час не було і газу, і електроенергії. Люди навіть готували їжу на багатті. Каже, що дуже рятувала, у важкий час, продуктова допомога від фонду Ріната Ахметова. Головне, про що зараз мріє жінка - щоби не було війни.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: