Марина зустріла війну у рідній Кременній, яку залишила у квітні. За цей час встигла пережити бомбіжки, прильоти. Переховуватись доводилось у сирому погребі, але це все ж таки хоч якесь укриття. "Коли летить, кидаєш усе і швидко біжишь у погреб". Будинок Марини стоїть в руїнах, але вона все рівно мріє повернутись додому після перемоги.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: