Сімʼя Надії у перші дні великої війни перебувала вдома, в приватному будинку, зовсім недалеко від металургійного комбінату “Азовсталь”. В будинку вони ховалися від постійних вибухів. Були без світла, тепла, води та їжі. Їх запаси швидко закінчилися, довелося їхати за гуманітарною допомогою. Їх автомобіль з позначкою “Діти” потрапив під ворожий обстріл. Дочку Надії поранило. Жінка пригадує як в той період виглядав Маріуполь. Скрізь понівечені, згорілі багатоповерхівки та тіла людей на вулицях.