Ми з чоловіком пенсіонери. Були вдома, і почалися вибухи. Ми гуманітарної катастрофи не застали, бо  28 березня виїхали. Виїжджали на своєму авто, летіли під пулями.

Коли хату розбомбили, це найбільше шокувало. Ми свою собаку залишили сусідам, але вона вирвалася, і її в будинку вбило снарядом.

Ми змінили місце проживання, стали людьми з одним чемоданом в руках.

Нам допомогли справлятися місцеві жителі. Одягли нас з ніг до голови. Дякуючи державі, отримуємо кошти як ВПО, так і виживаємо.