Чоловік помер 32 роки тому після інфаркту, з тих пір живу одна. У мене є cин, але він проживає окремо. Добре пам'ятаю, як у нас почалася війна. Того дня, 11 липня 2014 року, почали бомбити Мар'їнку. У знайомих побило будинок, у мене розбило чотири шматки шиферу. Я найняла людей і мені перекрили будинок. У багатьох людей були зруйновані будинки, це жах.

Зараз я нікуди не пересуваюся, весь час страшно і весь час перебуваю вдома. Коли думаю про війну, постійно всередині якийсь біль. І він не проходить вже сім років.

Я дуже вдячна Фонду Ріната Ахметова за те, що не забував нас і постійно допомагав. Ми ходили всією вулицею і отримували продуктові набори.

Мрію, щоб швидше закінчилася війна, вже все набридло, але не видно кінця і краю.