Перший проректор КНУ Володимир Ільченко майже відразу був відрізаний від Києва, адже жив в Ірпіні, який з усіх боків був оточений окупантами. З рідного міста він виходив пішки 7 березня. Наступного дня вибратись вдалось дружині і сину. Величезна кількість побитої техніки, трупи, розстріляні машини назавжди закарбувались в пам'яті Володимира.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: