Ми жили на Північній Салтівці. Коли почалась війна, я була вагітна. У перший день війни ми почали швидко збиратись. Я не знала, чи повний у нас бак, на заправках були великі черги. Ми довго шукали мені ліки для щитовидної залози - мені потрібно було контролювати рівень гормонів. Це було складно. Наша кішка дуже погано переносить дорогу, нам довелося її залишити з батьками. Згодом виїхали і вони.
Ми приїхали до родичів, вони нас приютили у Полтаві. Зараз я сподіваюсь на закінчення війни, я хочу додому. Хочеться відчути себе такою, як і до війни.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.