Історії, які ви нам довірили
Спочатку стріляли, бомбили, ми лише чули звуки. А коли вже стало до міста прилітати, з вікон почали вилітати шибки. Люди почали їхати, бо міг уламок влетіти у вікно будь-якої хвилини.
Жити тоді важко було. У станцію колись потрапили, не було гарячої води. Усі запасалися бойлерами.
Дружина мого брата в ті дні народила. Я прийшла до них у гості, а вони на першому поверсі мешкають. І тоді почався обстріл, нам довелося у ванній ховатися, бо там вікон немає. Ще там із ними дідусь старий жив. Загалом страху натерпілися тоді багато.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
