Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Олена Валентинівна

"Кілька днів вони лежали у мішках на сходах"

переглядів: 44

37-річна Надія Васильєва загинула 14 березня 2022 року у Маріуполі. У квартиру, де вона мешкала разом із рідними, російські військові влучили з танка.

Кілька днів вони лежали у мішках на сходах

«Ми жили у різних районах: я – у центрі біля пологового будинку, мама Віра з сестрою Надією, сином Олексієм і дядьком Дмитром – у 23 мікрорайоні. 7 березня у мами був день народження. Мені вдалося передати їй та рідним записку з привітанням і заспокійливими словами, що з нами все гаразд. Наступного дня мені передали відповідь від них – що також усе гаразд і що дуже сумують за нами. А 14 березня російські військові вбили їх прямим влучанням із танка. Квартиру повністю зруйнувало, якимось дивом племінник Олексій вижив і вибрався з-під уламків. Мені вдалося забрати його. Окупанти відібрали у нас найцінніше… Залишилась тільки записка, яку я досі бережу і часто перечитую», – розповіла Любов Гусєва, сестра загиблої.

Надія Васильєва народилася й жила у Маріуполі. Працювала перукаркою у салоні краси. Любила свою роботу і мріяла про власну справу.

«Моя люба Надія була саме тією сестричкою, яку діти просять у мам. Ми завжди були разом, багато розмовляли. Вона допомагала мені з моєю донечкою, була її хрещеною. Донечка завжди казала: мама, сьогодні я у Наді, тож не дзвони мені. І зараз вона продовжує її любити, плаче, коли пригадує... Я згадую маму і сестру кожного дня з великим сумом і великим відчуттям любові», – розповіла Любов.

Надію, її маму і дядька вдалося дістати з-під завалів через місяць після вбивства. Кілька днів вони лежали у мішках на сходах, а потім окупанти забрали тіла до моргу. Невдовзі їх поховали. Надію – на цвинтарі поряд із батьком та іншими рідними. Маму і дядька – на центральному кладовищі, у трунах, в одній траншеї під табличкою з номером.

«У нас у родині дуже гарні імена: Віра, Надія і Любов. Кажуть, що любов переможе зло, я намагаюся у це вірити, по-іншому просто не може бути. Тим паче, зараз я маю таких сильних і люблячих ангелів – Віру і Надію», – додала Любов Гусєва.

У загиблої залишилися син, сестра, племінниця та інші рідні.

Історія з instagram каналу Victims of russia.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Маріуполь 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки діти зруйновано або пошкоджено житло поранені психологічні травми обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення житло діти перший день війни Обстріли Маріуполя Соцмережі
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій