24 лютого над моїм будинком пролетіли снаряди. Було дуже страшно, я не знала, що робити. Капулівка опинилась на лінії фронту, жити там було неможливо. 

Я виїхала до Покрову, тут набагато тихіше. Живу у знайомих, всі тулимося в одній кімнаті.

Мені дуже шкода дітей та онуків. Дуже хочеться, щоб вони жили в мирній країні.