Історії, які ви нам довірили
Два роки тому ми тікали з Луганська після чергового обстрілу. Важкохвора дочка Варвара могла просто не пережити такого стресу. Ми не маємо ні житла, ні грошей, ні реабілітації для Варвари. Переселенських ледь вистачає на найнеобхідніше. Доньці щодня потрібно приймати масу препаратів, попереду в неї тривала госпіталізація.
Зараз ми живемо в крихітній кімнатці у Святих Горах. Але і за це дуже вдячні. Адже якби не дали притулок тут, довелося б жити на вулиці.
Знаю, що дуже багато людей повернулося на непідконтрольні території, тому що жити їм ніде і грошей бракує навіть на харчування. Інваліди, яких евакуювали два роки тому, досі кочують по санаторіях.
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
