Гребенюк Тетяна, учениця 10 класу Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 Охтирської міської ради Сумської області
Вчитель, що надихнув на написання есе - Гребенюк Вікторія Григорівна
Чому бути українкою – це моя суперсила?
Я українка. Народилася з блакиті безмежного неба й золота просторих ланів, із квіту весняних лугів та шуму річкових хвиль, із зелені дрімучих лісів та калинової краси. Моя батьківщина – чудесний барвінковий край – Україна.
Де ще є подібні квітучі луги, щедрі лани, прозоре й чисте небо, привітне сонечко й дзвінкий спів солов’я? Тільки тут – в Україні…
Лише в нас такий синьо-барвінковий простір, така жовто-пшенична краса. І все любе серцю: тендітна павутинка серед сухого осіннього листя, перший пухнастий сніжок на багряних кетягах калини, теплий дощик, що дріботить із волохатих хмар…
Усе це живить мене, підтримує, надає суперсили. Я пишаюся, що є українкою – маленькою часточкою того величного народу, який зараз чинить опір московитам, боронячи не лише свою землю, а й усю Європу від пазурів ненаситця.
У чому ж незламність духу і сила українців? Знаю: у своєрідному коді нації, зашифрованому в державному символі – Гербі. Адже що ще може так підтримувати національний дух, як гартована в степах воля? Саме слово «воля» прочитується на нашому національному символі, котрий, сяє золотом на волошковому тлі.
Споконвіків Україні доводилося безупинно відстоювати право за своє місце під сонцем. Із року в рік, із дня в день вона бореться з несправедливим та упередженим ставленням до бажання утвердити власний народ, побудувати квітучу державу на принципах свобод, рівності та честі.
Лицемірний і підлий сусід-московит хотів за три дні дійти до Києва, але отримує гідну відсіч від найкращих синів і доньок славної землі – воїнів ЗСУ.
До спільної справи долучаємося й ми, небайдужі нащадки вільних козаків, – волонтери. І знаю: ми вистоїмо, захистимо, звільнимо, відбудуємо рідну неньку-Батьківщину.
Доведемо, що ми суперсильні, бо живемо на найкращій землі – в Україні, де так смачно пахне хліб, так голосно щебечуть пташки, так привабливо синіють садки навесні.