Людмила згадує перші дні війни в Ірпені. Це і вибухи в Гостомелі, і танкова колона ворога, і пекарня в Новусі, в якій ще можна було знайти хліб. А також – евакуація з міста під враженням від подій у Бучі, тиск під 200 і Ірпінській міст. Далі було півроку в Берліні і щоденний сум за рідним домом.