Війна повністю змінила наше життя. І далеко не на краще. Дитина не може залишатись сама, боїться всього, навіть коли хтось в під'їзді стукне дверима. Тому не можу йти на роботу, бо сама з дитиною без рідних та друзів. Мушу бути з нею. Важко абсолютно все.
Але найбільш сильним спогадом залишилось те, як ті тварі хотіли захопити наше село і ми дві доби сиділи в погрібі під незатихаючі обстріли, а потім як мої діти сиділи на лавочці за двором, чекали машину, щоб виїхати, а навкруги багато трупів наших місцевих жителів. І як виїжджали по замінованих полях на розбитій машині без вікон.