"Ми на околиці Орєхова живемо і всі ці військові з Маріуполя та Полог йшли сюди", - розповідає Наталія Свистунова з Оріхова. Вона інвалід другої групи і каже, що коли довкола все тряслося від розривів снарядів, то вона вже не мала сил, щоб усе це виносити. Каже, що обстріли окупантів були як за розкладом – з дев'ятої вечора до п'ятої ранку. Нікуди з дому вона практично не виходила лише за продуктами в магазин. Після кількох тижнів такого життя жінка наважилася виїхати до Запоріжжя. "Я кажу - синуля, поїдемо з міста, а то я збожеволію", - згадує вона. Але й в обласному центрі страх не відступив і вона боїться кожного стукоту. Наталя дуже хоче повернутись додому. Зараз Оріхів сильно обстрілюють і  вона дуже боїться, що її будинок зруйнують.

“І не потрібно годинника. Як за розкладом - з дев'ятої вечора до п'ятої ранку - бах, бах, бах”