На початку повномасштабного вторгнення Ігор поїхав... у нікуди. Згодом хлопець та його мама знайшли прихисток у Чернівцях. Там прожили два місяці у приміщенні школи. Ігор має інвалідність, тож найбільше переживав, аби з продажу не зникли ліки, які він приймає щодня. У скрутні часи Ігоря врятувало хобі — бісероплетіння. Ним хлопець займається зі шкільних часів.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: