“25 березня всі мешканці покинули наше село, залишилося дві бабусі, які принципово не захотіли їхати”, - розповідає Антонина Вербицька із села Червоне. Населений пункт знаходиться на лінії фронту і постійно зазнає сильних обстрілів. Коли село почали бомбити, то люди дуже згуртувалися. Після перших сильних обстрілів військові сказали, що далі бомбардування будуть тільки сильнішими і рекомендували місцевим їхати. Люди виїжджали, хто на чому міг - і на легкових та вантажних машинах, і на велосипедах, і пішки. Коли жінка виїхала до Запоріжжя, то зателефонувала тим, хто був у населеному пункті. Ті сказали, що вулиця, де жила Антоніна, після авіанальоту, згоріла вщент.
