Разом із чоловіком Ніна Василівна відновила будинок. Жінка згадує, що продуктова допомога, яку отримували жителі села, була достатньою, щоб прохарчуватися. І сьогодні ще зберігаються горох і кукурудзяна крупа. Здається, що життя триває, але спокій не повернувся. Не полишає очікування чогось страшного.