Війна – це життя з нуля, втрата, страх за дітей, за рідних… Була нестача всього. Ми втікали в нікуди… Ховалися в підвалах, чули вибухи… У 2014 році син ховався під стіл, почувши літак. Потім була довга реабілітація, став заїкатись, заняття з логопедом. Потім знову вибухи у 2022 році, злякався. Ми виїхали.