Пенсіонер Анатолій Корнієнко найбільше хоче миру, адже, за його словами, мир – це добре, а війна – погано. У своєму похилому віці він пережив страшні обстріли. Під час сильних боїв ховався у будинку за двома стінами, щоб у разі влучення снаряду залишитися цілим.

Найбільше Анатолій Петрович засмучений відсутністю спілкування. Через закриті дороги він втратив зв'язок із родичами та знайомими з Донецька. Мріє про якнайшвидше закінчення війни та підвищення пенсії, адже зараз йому банально не вистачає грошей для закупівлі вугілля на зиму.