До народження первістка Аліни лишалися лічені місяці, коли у місто увірвалися російські війська. Аліну не стільки лякали обстріли та гуркіт військової техніки, як неможливість дихати вільно. Несвобода, згадує Аліна, відчувалася крізь.  Перебувати довго у такому стані вагітна не могла. Тож виїхала через кілька місяців після окупації. Частина великої родини Аліни знайшла прихисток на Полтавщини, а вона – у Дніпрі. Де теж потерпає від обстрілів.