Ми виїхали з Донецької області, місто Костянтинівка. Місто вже майже на лінії фронту. Повертатися додому з дітьми зараз - це наражати їх на небезпеку і психологічну травму. Ми розуміємо, що ми в евакуації ще надовго... У нас відібрали дім, відібрали можливість навчатися в стінах рідної школи, яка вже зруйнована, відібрали можливість працювати на улюбленій роботі, відібрали традиції, які панували в нашій родині у мирний час. Але хочеться сподіватися, що віру в диво у нас ще не відібрали.

Найбільш шокуючим та вражаючим для нас було те, що люди в одну мить втрачають все. І головна цінність - це життя. Може статися, що і наша родина втратить все, але найголовніше залишається з нами.