Вікторія Олександрівна одна виховує двох дітей. Всі воєнні дії сім’я переживала вдома і нікуди не виїжджала. Жінка згадує, як під час обстрілів діти боялися і ховалися. Ці моменти вона хотіла б назавжди забути, тому що душа болить досі...