Історії, які ви нам довірили
«Готували їсти та про всяк випадок залишали підвал відкритим»
Ми живемо на краю села, біля блокпостів. Бувало, що й падали, і в підвалах сиділи, коли «Гради» стріляли. Із сусідів у мене тільки молодий хлопець, але я з ним якось не спілкуюся. Нижче вулицею теж живуть жінки. Боїмося, не знаємо, чого очікувати, роботи немає... Я мешкаю з донькою та її сім’єю.
У нас у будинку побило шифер, вікна. Приїжджали волонтери, перекрили нам один бік даху, вікна ми вставили самі.
... Коли обстріл пройшов, ми виходили й готували їсти, підвал про всяк випадок залишали відкритим, раптом що – стрибали туди. Бувало, що кілька тижнів світла не було. Коли перебивали дроти, ми до криниці ходили, качали воду.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
