На момент російського вторгнення була вдома, в Києві. Як і багато інших людей, прокинулася від звуків "грози", але нажаль дощу не було. 

Була шокована суспільством, яке досі не готове приймати тварин. Години, проведені в укритті з двома собаками, були непростими. 

Тато пійшов в терроборону а потім ЗСУ, але всі інші члени родини поряд. Зараз роботи не маю. До війни була проджект менеджером в IT компанії. Потім була тимчасова.

Та згодом вирішила опанувати нову професію. 

Речами, які нагадують мені про трагічні події, що розпочалися 24 лютого 2022 року є шкарпетки, які подарував тато на початку великої війни. Вони зігрівали ноги і душу в холодному коридорі.