Катерина Вакуленко

«Десь якийсь шум – здригаєшся і ти, і дитина»

Коли почалася війна, стало дуже важко виживати, небезпека чатувала на кожному кроці. До Катерини Юріївни прийшла мати з трьома дітками і попросила нагодувати хоча б дітей. Вони йшли з Дебальцево пішки, без речей, подалі від небезпеки та шукали допомоги. Під час обстрілів були перебої з водою, світлом і газом.

Жінка постійно живе в очікуванні чогось страшного, як на пороховій бочці, та мріє забути все, як страшний сон.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/