«Цю зиму ми ледь пережили»

Доньці Саші півтора року. Я ще коли була вагітною, прибігла до Галицинівки з Авдіївки, рятувалася від обстрілів. Думала, що в селі, де живе моя мати, набагато спокійніше, але й тут нас переслідує війна.

Одного разу був дуже сильний обстріл, і дочка в мене настільки сильно злякалася, що я водила її до бабки. Бабка вишептала дуже сильний переляк.

Я виховую доньку сама й опікуюся дев’ятирічним племінником Костею. Його рідна мати про сина забула.

Весь наш дохід – 1500 гривень соціальної допомоги. Стає в пригоді город і невелике господарство. Цю зиму ми ледь пережили, усі заощадження витратили на дрова. Ціле літо я відкладала гроші, щоб зібрати племінника до школи, але накопиченого вистачило лише на канцелярію. Рюкзак і костюм нам подарували.