Ганна Миколаївна

«Це жах, що було, коли на Островського кинули бомбу»

У Ганни Миколаївни у мирний час було щасливе і веселе життя та сім'я у повному складі. Під час війни вона стала вдовою, і всі роз'їхалися, залишивши самотньою.

Страшно було, коли на мирне населення летіли бомби, а на роботу доводилося ходити пішки, ховаючись під деревами від снарядів. Не було ні світла, ні газу, а їсти готували на вогнищі. Людям довелося повернутись до первісних умов життя. Жінка мріє про мирне небо, щоб її діти були живі та здорові.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/