Наталя – із Бахмута. Танки на своїй вулиці побачила ще 2014 року. А через 8 років дізналася і що таке удари по місту. До мікрорайону, де вона жила, неодноразово прилітало. І наприкінці березня Наталія виїхала з Бахмута, скориставшись евакуацією. Життя у Черкасах було б не простим, але дуже допомогли люди, що були поруч. А потім Наталя змогла знайти однодумців. Так виник гурток в'язання для переселенців. Такий простий і водночас складний процес, як в'язання, допомагає жінкам на якийсь час забути про проблеми навколо, відновлюючись психологічно.
"Дивилась на чоловіка через скло. Чи побачимось ми ще колись?"
Переглядів 215