Жила я в Бахмуті. На старості мені, здавалося, нічого більше не треба, бо мала дім, спокій, достаток. Усе було добре. В будинку була нова техніка. Зробила ремонт. Підвіконня були заставлені орхідеями, які я так любила. 

А потім почалися обстріли. Не стало води, світла, газу. Місто потроху перетворювалось на руїни. Прилітало скрізь. Страшно було залишатись. 

У квітні 2022 року я вирішила виїхати. Зібрала дві сумки, взяла собаку, то і все. Думала, що ненадовго, що скоро все закінчиться, і я повернуся. Але не повернулася. Дивилась фотографії будинку. Щодня не ставало стін, даху, вікон…

Тепер я живу в Дніпрі. Щодня чекаю, щоб настав мир, щоб колись я змогла повернутися додому. Можливо, ще поставлю орхідеї на підвіконні.