Довелося покинути домівку та рідних, друзів.

На початок війни проживали в Харкові. У двір заїхала наша військова техніка. Район сильно обстрілювали. Довелося ховалися в підвалі. Дитині про початок війни повідомили спокійно, як могли. В її очах був страх і нерозуміння, чого батьки такі перелякані. 

Техніка у вікні дуже злякала її. Нам довелося тікати.

Найстрашнішими були для нас перші дні війни, коли були обстріли по району і дому, де ми  мешкали.

В перші дні війни

була нестача всього в перші дні, коли магазини не працювали і не можна було вийти з підвалу, через обстріли.

Моя дитина стала свідком травмуючих подій: у Харкові ми сиділи у підвалі, потім ховалися в метро декілька днів. У квітні 2022 переїхали в Умань. Але в будинок, де ми жили влучила ракета.

Дивом залишилися живі. Багато людей загинуло.

Після цього дитина почала заїкатися. 

Ходили до невролога, пили ліки.