Олена бачила, як палає будинок напроти. Звідти врятували жінку, вона далі мешкала разом з родиною Левенцових. Кожного дня треба було не лише виживати самому, а й піклуватися про трирічного сина та шестимісячну доньку. А ще Олена – поліцейська. І виїжджати з Маріуполя для неї було набагато складніше, ніж звичайним мешканцям міста. Про рідний дім вона розповідає із сльозами на очах – багато знайомих загинуло, хтось опинився у полоні.