Після початку війни ми деякий час залишалися в місті. Але вибухи дуже лякали дитину, вона плакала, боялася, і ми змушені були покинути дім. Поїхали в нікуди, жили в селі в центральній Україні. Але змушені були повернутися додому. Дитина замкнулася, стала більше нервовою.

Емоційно складно пережити вибухи, авіоналети. Ми втратили роботу, тому можливості повноцвнно харчуватися не було.